01 листопада 2023 року доцент І. В. Братусь провів виїзні заняття зі здобувачами другого курсу ОМ (група ОМб12240д) першого (бакалаврського) освітнього рівня згідно програми дисципліни «Архітектура та містобудування Києва кінця ХІХ – І пол. ХХ ст.». Особлива увага студентів була приділена містобудівним особливостям Бабиного Яру. Молоді художники мали змогу більше дізнатися про останній вказаний Меморіал із консультацій з одним із найбільш знаних фахівців у галузі Голокосту в Україні, директором Українського центру вивчення історії Голокосту (УЦВІГ) А. Ю. Подольським. У межах напрямку патріотичного виховання здобувачами було осмислено факти звірств фашистського режиму, що доповнювалися аналогіями з радянськими і російськими злочинами. Накопичений досвід студенти планують трансформувати у творчі пошуки, що покликані зберегти пам’ять про реалії тоталітаризму і застерегти людство від повтору трагічних помилок.
У той же день виїзні лекції продовжилися ознайомленням здобувачів групи ОМб12240д згідно програми дисципліни «Історія декоративно-прикладного мистецтва» з пам’ятками, що зберігаються на теренах Києво-Печерської лаври (викладач – професор О. В. Школьна). Так, студенти шифру 023 Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво, реставрація відвідали Національний музей українського народного декоративного мистецтва, де оглянули вітчизняну спадщину килимових творів і гобелени. При цьому до обговорення питань збереження означених творів долучилася головний зберігач установи, провідний фахівець у галузі ткацтва і килимарства О. В. Єрмак.
Надалі ознайомлення з текстилем вітчизняних і закордонних тапісярень і персіярень відбувалося на виставці Національного заповідника «Києво-Печерська лавра», присвяченій добі мазепинського бароко. Тут консультувала здобувачів кандидат мистецтвознавства, представник наукової школи О. В. Школьної, провідний науковий співробітник відділу вивчення мистецької спадщини означеного закладу А. Г. Варивода. Увагу студентів привернули на виставці кунтушеві пояси, фелони, опліччя, виконані з золотолитих тканин, шовку, венеційських оксамитів тощо, прикрашені гаптуванням. Тут само здобувачі оглянули вироби з коштовних металів доби українського козацького бароко, зразки ікономалярства та портрети українського істеблішменту в ошатних тогочасних одежах.
Надалі ознайомлення з художнім металом студентів відбувалося у Скарбниці Національного музею історії України (побачили техніки литва, карбування, дифування, філіграні, емалювання на прикладах творів скіфських часів, доби античності, кримсько-татарського спадку). У тому числі студентів зацікавили нашивки і намиста з монет царських скіфів, реконструкції їх одягу за похованнями; сідло, виконане іранськими ювелірами; кримсько-татарський ритуальний посуд для омовінь та частини поясів й прикрас в ансамблі жіночого костюму кримців.
Професор О. В. Школьна завершувала ознайомлення студентів з окремими видами декоративно-прикладного мистецтва на прикладі творів народного гончарства (посуд, кахлі, скульптура, ритуальні вироби для богослужбових потреб) й фаянсу (трактирна тарілка) у фондах Національного музею народної архітектури та побуту України (принагідна велика подяка генеральному директору О. Т. Старак-Повякель, головному зберігачу закладу Т. В. Русіновій та зберігачу означеного фонду С. М. Прохацькому). Було оглянуто рідкісні форми виробів (бинчики, цідильники, миски для свяченої води, цебери, ринки тощо), неглазуровану теракоту, полив’яні вироби, димлену (чорнолощену), розписну кераміку, майоліковий посуд Опішні, Василькова, Косова й ін.
Крім того, здобувачі оглянули фрески Х ст. з Десятинної церкви та ХVІІ ст. з церкви Спаса на Берестові на окремій виставці (науковий консультант – начальник науково-дослідного відділу історії та археології – Р. І. Качан) Національного заповідника «Києво-Печерська лавра», вітражі на 7 корпусі Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв, а також екстер’єри Митрополичого корпусу обителі, Микільської, Успенської церков, двох надбрамних храмів і дзвіниці на центральній площі Верхньої лаври. Подібні виїзні заняття сприяють зануренню студентів у багатовіковий мистецький спадок нашого народу.
