«ЗАТВЕРДЖЕНО»

на засіданні кафедри образотворчого мистецтва

(протокол № 12 від «25» 08 2025 р.)

на засіданні Вченої ради Факультету образотворчого мистецтва і дизайну

(протокол №10 від «18» 09 2025 р.)

ОБҐРУНТУВАННЯ

наукової теми «Мистецькі практики України на перетині культур Сходу і

Заходу» Реєстраційний номер: 0125U003927

ПІБ виконавця / виконавців / керівника наукового дослідження (наукової

теми): Школьна Ольга Володимирівна

Термін виконання: 2025–2030 рр. 

Актуальність теми дослідження

Актуальність теми дослідження зумовлена потребою розкрити особливості ґенези окремих явищ мистецького простору земель України від часів скіфів до сьогодення у зв’язку із джерелами інспірацій, котрі прослідковуються в архітектурі, скульптурі, живописі, графіці, монументально-декоративному, декоративно-прикладному мистецтві й артдизайні.

Дослідження окресленої наукової проблематики спиратиметься на базові поняття сфери культури, мистецтвознавчої експертизи й відповідатиме вимогам чинного законодавства, а саме:

1. Конституції України від 28.06.1996 року з пізнішими змінами. Офіційний сайт Верховної Ради України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80
2. Закону України «Про охорону культурної спадщини». URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1805-14
3. Закону України «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей». URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1068-14
4. Закону України «Про перелік пам’яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації». URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/574-17
5. Закону України «Про музеї та музейну справу». URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/249/95-%D0%B2%D1%80
6. Закону України «Про Український культурний фонд». URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1976-19
7. Конвенції «Про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини». URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_089
8. Протоколу про захист культурних цінностей у випадку збройного конфлікту. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_722#Text
9. Нормативно-правовим документам, присвяченим культурній спадщині на порталі Міністерства культури та інформаційної політики України. URL: https://mkip.gov.ua/content/kulturna-spadshchina.html
10. Положенням «Про затвердження Переліку державних установ, закладів культури, інших організацій, яким надається право проведення державної експертизи культурних цінностей», затвердженим наказом Міністерства культури та інформаційної політики України від 15 листопада 2023 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1347-23#Text
11. Міжнародним конвенціям ЮНЕСКО, стороною яких є Україна. URL: https://unesco.mfa.gov.ua/spivrobitnictvo/mizhnarodni-konvenciyi-yunesko-storonoyu-yakih-ye-ukrayina

Крім того, обрана наукова тема буде спиратися на базові поняття освітологічного законодавства України в сфері мистецької едукації. Зокрема, відповідатиме чинним:

1. Закону України «Про освіту» (2017). URL: https://sqe.gov.ua/law/zakon-ukraini-pro-osvitu/
2. Закону України «Про професійну освіту» (2025). URL: https://mon.gov.ua/news/pidpysano-zakon-pro-profesiinu-osvitu
3. Закону України «Про повну загальну середню освіту» (2020). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20#Text
4. Закону України «Про вищу освіту» (2014). URL: https://sqe.gov.ua/law/zakon-ukraini-pro-osvitu/
5. Закону України «Про фахову передвищу освіту» (2019). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2745-19#Text
6. Концепції «Нової української школи» (2016). URL: https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/zagalna%20serednya/nova-ukrainska-shkola-compressed.pdf

Також окреслена наукова тема відповідає вимогам цілей сталого розвитку суспільства й Корпоративному стандарту наукової діяльності працівників Київського столичного університету імені Бориса Грінченка.

В умовах реалізації нової стратегії розвитку ФОМД (В. Ковальчук, 2022 р.), важливими аспектами професійної підготовки здобувачів мистецького спрямування стали наукові праці (О. Школьної, О. Ковальчука, В. Зайцевої, Н. Дмитренко, О. Коновалової, І. Ситник, А. Руденченко).

Зважаючи на потребу формування окремої мистецтвознавчої школи на базі Київського університету імені Бориса Грінченка, наразі відчувається брак профільних наукових праць не лише із мистецтва Європи та Америки, а й зі сходознавчої тематики, занурення в яку потребують здобувачі різних освітніх рівнів закладу, особливо третього освітнього рівня.

Недостатнє вивчення вагомих питань розвитку архітектури і мистецтва давніх народів, що населяли терени земель сучасної України від І тисячоліття до н. е. до Раннього Середньовіччя наразі потребує здійснення нових наукових досліджень, що сприятимуть всебічному розкриттю наукової проблематики. Важливими ці питання є й для підготовки професійних художників, галеристів, менеджерів у сфері культури й мистецтва, артдизайнерів, представників мистецької освіти.

Мета та завдання дослідження

Мета дослідження – визначити сутність творчих досягнень художників і дизайнерів у царині мистецьких практик України в контексті симбіозу культур Сходу і Заходу.

Завдання дослідження:

1. здійснити мистецтвознавчий аналіз творів мистецтва й архітектури України, що мають джерела інспірацій, пов’язані зі східною та західною ґенезою;
2. охарактеризувати сутність культурної ідентичності та синтезу образотворчого, декоративно-прикладного мистецтва та дизайну України в європейському культурному просторі;
3. розкрити підходи до наукової реставрації творів східної ґенези в культурному просторі України на основі всебічного вивчення відповідних мистецьких практик;
4. обґрунтувати специфіку трансформаційних процесів в образотворчому мистецтві й зодчестві України на тлі впливів представників орієнтальних культур;
5. розробити засади атрибуції й експертизи творів образотворчого, монументально-декоративного та декоративно-прикладного мистецтва України з урахуванням сучасних інформаційних викликів;
6. унаочнити специфічні художньо-образні особливості сучасних мистецьких практик, пов’язаних з імерсивними технологіями в галузі образотворчого й декоративно-прикладного мистецтва.

Об’єкт, предмет та методи дослідження

Об’єкт дослідження – синтез культур Сходу і Заходу, що впливали на розвиток художньої творчості на землях України з часів Античності і до сьогодення.

Предмет дослідження – мистецькі практики України, що відповідають напрямкам діяльності «В4 Образотворче мистецтво та реставрація», «В3 Декоративно-прикладне мистецтво та ремесла», «В2 Дизайн».

Методи дослідження:

• аксіологічний – буде застосовано задля виявлення ціннісних характеристик мистецьких досягнень на теренах сучасної України від часів Античності до сьогодення;
• онтологічний – дасть змогу розкрити буття значущих мистецьких практик на наших землях у межах окресленого відрізку часу;
• герменевтичний – прислужиться для розкриття різних пластів смислів та їх інтерпретацій у зв’язку зі спадщиною України на тлі унікальних художніх традицій, сприйнятих від народів Сходу та Заходу;
• семіотичний – дозволить розкрити значення певних атрибутів і символів у мистецтві, архітектурі, артдизайні;
• контекстуальний – стане в нагоді задля занурення у межах обраної наукової теми у контексти розвитку культур Сходу і Заходу означеного відрізку часу;
• історико-генетичний – покликаний допомогти осмислити джерела інспірацій різних художніх явищ, пов’язаних з мистецькими практиками на землях України від Античності до сьогодення;
• історико-хронологічний – буде корисним при аналізі змін у мистецтві й архітектурі різних історичних епох за хронологією;
• компаративний – потрібний для історико-порівняльних характеристик певних традицій в мистецтві, артдизайні, архітектурі;
• просопографічний – буде застосовуватися для виявлення інформації про певні пам’ятки мистецтва та майстрів у зв’язку з писемними пам’ятками та документами;
• соціокультурний – дозволить розкрити соціальну природу виявів мистецтва, архітектури, артдизайну та зорієнтованість продукції певних авторів, майстерень і шкіл на певного споживача;
• культуротворчий – використовуватиметься задля розкриття специфіки творення нових культурних смислів у мистецьких практиках на землях України від часів Античності до сьогодення;
• кроскультурний – вживатиметься для осмислення міжкультурної комунікації у межах певних мистецьких осередків;
• класифікаційний – потрібний для розмежування творів мистецтва за певними техніками виконання, жанрово-видовими критеріями та формальними ознаками розмірів;
• типологічний – ляже в основу поділу творчих досягнень митців й артдизайнерів за різновидами художньої продукції;
• формально-стилістичний – є базовим у розрізненні мистецької спадщини за періодами виконання, епохами, приналежністю до манери окремо взятих художників тощо;
• іконографічний – потрібен для вивчення художньо-образних якостей творів мистецтва;
• іконологічний – буде застосовуватися для досліджень мистецтва для богослужбових потреб та релігійного живопису;
• композиційно-дизайнерський – ляже в основу аналізу творів архітектури, скульптури, живопису, графіки, монументально-декоративного, декоративно-прикладного мистецтва й артдизайну.

Очікувана теоретична та практична значущість дослідження

Наукові результати виконання дослідження будуть представлені на теоретичному рівні:

1. Аспекти розвитку архітектури, монументально-декоративного мистецтва, дизайну середовища України у симбіозі культур Сходу і Заходу від часів Античності до сьогодення відповідно до ОПП В4, В3, В2;
2. Розкриття низки актуальних питань з образотворчого мистецтва, наукової реставрації, мистецтвознавчої експертизи, графічного дизайну окресленого відрізку часу, дотичних до ОПП В4, В3, В2;
3. Обґрунтування критеріїв художності щодо творчої діяльності у галузях декоративно-прикладного мистецтва та художніх ремесел, дизайну одягу, промислового дизайну до ОПП В3, В2;
4. Уточнення специфіки мистецьких практик з урахуванням інновацій у напрямках імерсивних технологій та залучення програм штучного інтелекту в архітектурі, скульптурі, живописі, графіці, монументально-декоративному, декоративно- прикладному мистецтві й артдизайні згідно ОПП В4, В3, В2.

Науково-прикладні результати здійсненого дослідження передбачають впровадження на практичному рівні, пов’язані з:

1. апробаціями на круглих столах (у тому числі з тюркологічних досліджень), друком наукових статей, монографій, залученням студентської молоді до творчих процесів, пов’язаних з дослідженням мистецьких практик України в симбіозі культур Сходу і Заходу від доби Античності до сьогодення (ОПП В4, В3, В2);
2. розробленням та впровадженням в освітній процес змістового забезпечення програм вибіркового блоку дисциплін за напрямками ОПП В4, В3 включно із новими навчальними посібниками за окресленою проблематикою;
3. впровадженням концепцій гнучкого офісу – музею – науково-практичної лабораторії – навчальної аудиторії як Центру сходознавства та Центру кримсько- татарського мистецтва й етнодизайну на Факультеті образотворчого мистецтва і дизайну (згідно з ОПП В4, В3, В2);
4. розробкою грантових програм з започаткування на базі ФОМД Лабораторії сходознавства та інноваційних технологій.

Результати виконання наукового дослідження будуть відображені у проміжних річних звітах, колективній монографії, наукових статтях, у т.ч. у фахових виданнях та журналах, що входять до наукометричних баз даних, зокрема у періодичному виданні ФОМД «Артпростір».

Виконавці

1. Орієнтальні риси архітектури, дизайну середовища, монументально-декоративного, образотворчого, декоративно-прикладного мистецтва
   Ольга ШКОЛЬНА, д.мист., проф.
2. Образотворче, декоративно-прикладне мистецтво й дизайн України на перетині культур Сходу і Заходу
   Остап КОВАЛЬЧУК, к. мист., доц., проф.
3. Підготовка майбутніх педагогів з етнодизайну з декоративно-прикладного мистецтва в Україні й Європі
   Алла РУДЕНЧЕНКО, д.п.н., проф.
4. Європейське образотворче мистецтво та графічний дизайн
   Вероніка ЗАЙЦЕВА, к.мист., доц.
5. Західно-азійське образотворче, монументально-декоративне й декоративно-прикладне мистецтво
   Наталія ДМИТРЕНКО, д.ф.мист., доц.
6. Культуротворчі можливості ШІ та імерсивних технологій у сучасних мистецьких практиках
   Іван БРАТУСЬ, к.філол.н., доц.
7. Вектори впливу східних та західних мистецьких практик на образотворче і декоративно-прикладне мистецтво України
   Ольга КОНОВАЛОВА, к.мист., доц.
8. Європейські й американські особливості розвитку артбізнесу, сучасний живопис
   Ірина СИТНИК, д.ф.мист., доц.
9. Ювелірне мистецтво й артдизайн Європи останніх двох століть
   Наталія САПФІРОВА, к.мист., доц.
10. Сучасне візуальне мистецтво, графічний дизайн, імерсивні технології й ШІ в образотворчому мистецтві
    Дар’я ЧЕМБЕРЖІ, к.мист., доц.
11. Традиційне українське мистецтво художнього скла, сучасні артдизайнерські скляні прикраси
    Маргарита ПУГАЧЕНКО, асп.
12. Імерсивні технології й штучний інтелект в сучасному образотворчому мистецтві
    Володимир СНІГУР, асп.
13. Східні килими в європейському живописі XIV – початку ХХ століть
    Уляна БЕЛНАКІТА, асп.
14. Барокова дерев’яна скульптура України
    Катерина ЕНЮШІНА, асп.

Звіт про реалізацію наукової теми факультету образотворчого мистецтваі дизайну (2016 – 2025)