27 вересня 2022 р. на Факультеті образотворчого мистецтва і дизайну Київського університету імені Бориса Грінченка відбувся круглий стіл «Арт-резиденції, арт-хаби, творчі локації в мистецькому просторі», модераторами якого виступили завідувачка кафедри образотворчого мистецтва, доктор мистецтвознавства, професор Школьна Ольга Володимирівна та запрошений кандидат мистецтвознавства, фахівець в галузі арт-менеджменту й галерейного бізнесу Кашшай Олена Степанівна.
У заході також взяли участь заступник декана з соціально-гуманітарної роботи Факультету образотворчого мистецтва і дизайну Київського університету імені Бориса Грінченка, старший викладач кафедри образотворчого мистецтва Стрельцова Світлана Вікторівна, заступник декана з наукової роботи Факультету образотворчого мистецтва і дизайну Київського університету імені Бориса Грінченка, доцент кафедри декоративного мистецтва і реставрації Зайцева Вероніка Іванівна, доцент кафедри образотворчого мистецтва Київського університету імені Бориса Грінченка, кандидат мистецтвознавства Коновалова Ольга Володимирівна, старший викладач кафедри дизайну Київського університету імені Бориса Грінченка Волгін Юрій Євгенович, викладач кафедри дизайну Київського університету імені Бориса Грінченка Миронова Ганна Анатоліївна, старший викладач кафедри образотворчого мистецтва Київського університету імені Бориса Грінченка Соломко Ірина Петрівна, викладач кафедри образотворчого мистецтва Київського університету імені Бориса Грінченка Крюк Олександр Олексійович, здобувачі вищої освіти зі спеціальності Дизайн Київського університету імені Бориса Грінченка – Кісель Ольга Сергіївна, Піяніна Анастасія Олегівна.
У процесі обговорення перспектив створення арт-резиденцій, провідних мистецьких та багатопрофільних закладів вищої освіти України, було висловлено думку про необхідність ревіталізації культурного простору с. Мала Клітинка (колишнього Козятинського), тепер Хмільницького району Вінницької області, й облаштування там арт-резиденції Київського університету імені Бориса Грінченка за прикладом арт-резиденції Тбіліської академії мистецтв імені Аполлона Кутателадзе в с. Гарікула регіону Шіда-Картлі муніципалітету Каспі у Грузії.
З цього приводу Школьна Ольга Володимирівна розповіла про розвиток колишніх маєтностей представника роду некоронованих королів України ХVІІІ століття Потоцьких – Антонія Протазія Потоцького, великого мецената, дипломата, банкіра, фінансиста. Вона зазначила його внесок в історію українського мистецтва й загалом художньої культури України.
Так, враховуючи, що означений дворянин на землях Вінниччини й Житомирщини заснував поселення вільних людей з Голландії та Німеччини, впроваджував ідеї просвітництва, заклав низку промислових підприємств (зокрема, перше в Україні промислове виробництва фарфору й фаянсу в Чуднові; відоме гутне виробництво у сучасному Баранівському районі Житомирської області; започаткував фабрики ковдр, перкалів, меблів тощо), проклав з Поділля водні канали до Азовського й Чорного морів, сприяв виданню перших книжок про виготовлення скла в Україні, заснував перші кофе-хаузи (місця світського проведення часу вільної людини) в ідеальному місті Махнівка (колишня назва Козятина), було висловлено низку пропозицій.
Насамперед, про облаштування в арт-резиденції реконструкції кофе-хаузу з виставкою творчих досягнень підприємств Прота Потоцького, відомих за історичними першоджерелами, а також копій його листів, написаних власноруч, що були знайдені Ольгою Школьною в Краківському архіві Чарторийських, котрі в синтезі дозволять художникам і дизайнерам надихнутися цими артефактами задля пошуку стилістики оформлення інтер’єру та екстер’єру будівлі.
Важливим етапом розбудови цієї арт-резиденції стали б пошуки матеріалів про цікаві об’єкти минувшини, зокрема, в галузі народних промислів, на теренах цього регіону – самої Малої Клітинки та колишньої Козятинщини й ширше пограниччя Вінниччини – Житомирщини в архівах за допомогою здобувачів освіти і викладачів історичного та мистецько-дизайнерського профілів, які б дозволили на етапі ревіталізації закцентувати на головних досягненнях краю та розробити концепцію структури місцевих тривимірних арт-об’єктів.
Крім того, було зазначено, що вартує художникам і дизайнерам разом з археологами провести науково-пошукову роботу щодо виявлення решток Чуднівського фарфоро-фаянсового заводу та його продукції на означених теренах, для чого можна провести спільні експедиції, матеріали з шурфів яких надалі стали б відправними точками для концептуальних пленерів, виїзних вакацій, проведення майстер-класів з традиційного розпису фарфору, арт-хабів (креативних просторів), воркшопів тощо.
З метою культурного розвитку території с. Мала Клітинка також висловлено пропозицію про звернення з листами до Вінницьких художнього та історичного музеїв, Державного архіву Вінницької області, Державного архіву Житомирської області із запитами інформації про колишні культурно-мистецькі і промислові здобутки краю, ведення тут меценатської діяльності самого Прота Потоцького та його братами – колекціонером і меценатом Вінсентієм та визначним істориком, етнографом, археологом, публіцистом, видавцем, літератором Яном Потоцькими.
Активну роль в обговоренні означених питань взяли на себе здобувачі вищої освіти Факультету образотворчого мистецтва і дизайну Київського університету імені Бориса Грінченка, котрі обговорили та підтримали висловлені пропозиції та виразили побажання щодо організації відвідин окресленої місцевості, зокрема, колишнього палацу управителем маєтностей магнатів Браницьких – Т. А. Узембло з парком та будівлями стайні, лазні, тощо, де наприкінці ХХ століття було влаштовано культурно-побутовий центр.
З-поміж зазначених ідей була пропозиція створення в с. Мала Клітинка арт-терапевтичного центру для відновлення виснажених військових, підлітків, тимчасово переміщених осіб, котрі постраждали під час та внаслідок агресії росії, людей з інклюзією. У цьому сенсі було б корисним відновлення парку з дубовими, липовими, каштановими алеями, розарієм, стайні, до розбудови яких могли б долучитися реабілітологи, психологи та педагоги певних профілів, яких готує Київський університет імені Бориса Грінченка.
