ШКОЛЬНА Ольга Володимирівна
orcid.org/0000-0002-7245-6010
доктор мистецтвознавства, професор,
завідувач кафедри образотворчого
мистецтва Київського столичного
університету імені Бориса Грінченка
(Київ, Україна) Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
Історія становлення Факультету образотворчого мистецтва і дизайну Київського столичного університету імені Бориса Грінченка
Так, Київський столичний університет імені Бориса Грінченка, що нині належить до провідних муніципальних закладів вищої освіти України, і підпорядковується КМДА, є одним з найдавніших закладів гуманітарної освіти найбільшого міста України. Його історія започаткування сягає року волі від кріпацтва, коли вперше в Україні у Києві було проведено з’їзд учителів та дослідників природничих наук. До цієї події приурочено проведення короткострокових педагогічних курсів, зорієнтованих, насамперед, на потреби гуманітаріїв. Згідно «Літопису» КСУБГ, вже 1863 р. дані курси продовжили з огляду на велику потребу в них у населення Наддніпрянщини.
1874 року, коли у Києві було засновано сталі педагогічні курси, де здійснювалася підготовка вчителів, видано відповідний Циркуляр, що пропонував попечителям різних навчальних округів (повітів) долучатися до такого досвіду. І хоч за 2 роки вийшов таємний Емський указ, інституція вже до того часу набула свого вектору розвитку – з орієнтацією на Шевченкове слово і власну культурно-освітню традицію стольного града Києва, що мала європейський рівень ще за часів князів Володимира і Ярослава, потім доби Київської метрополії, київських війтів й гетьманів України. З 1886 р. крім короткострокових, було також запроваджено літні курси для вчителів, які, по суті, стали прообразом сучасних курсів підвищення кваліфікації.
До початку ХХ століття за 40 років діяльності був накопичений великий методичний досвід, який ліг в основу створення на базі курсів Київської церковно-учительської школи 1903 року під керівництвом Василя Липківського, ревним поборником українізації церковного мистецтва та звільнення його від пластів імперських нашарувань. У сфері гуманітарного знання Києва, що спиралася на досягнення іконописної й архітектурної шкіл міста, зокрема Києво-Печерської лаври та Києво-Могилянської академії, почалася емансипація до духовної і культурної ідентичності українців.
Підхоплені ідеї українізації суспільства Б. Грінченком надалі стали засадничими під час реорганізацій закладу доби національно-визвольних змагань. 1917 його перейменували на Київську українську учительську семінарію, що з 1918 р. отримала присвячення подвижнику української літературної мови й освіти Борису Грінченку. Упродовж 1920-х інституція неодноразово змінювала назву й інфраструктуру: спочатку її перетворили на Київську педагогічну школу імені Б. Грінченка (1920 р.), надалі у Київські трирічні курси Б. Грінченка (врешті злили в єдине ціле з Трирічними пед. курсами імені К. Ушинського 1922 р.). 1925 р. новий статус – Педагогічного технікуму імені Б. Грінченка. Відповідно до трансформацій освітньої системи 1937 р. заклад знов набув назву Педагогічної школи.
01 червня 1939 р. – новий етап діяльності як Київський міський інститут удосконалення вчителів, що 1941 р. тимчасово припинив роботу через окупацію. 1943 р. діяльність установи було поновлено. За 20 років на його базі започатковано Київське міське педагогічне училище, яке 1979 р. отримало спочатку №1, а 1985 перейменоване на Київське педагогічне училище №3.
1988 р. при Київському міському інституті удосконалення вчителів започатковано Київський міжрегіональний інститут удосконалення вчителів м. Києва і Київської області. Паралельно Київському педагогічному училищу №2, започаткованому 1979 р., 1992 р. присвоєно ім’я К. Д. Ушинського, а на базі Київського міського педагогічного училища №1 1993 р. уфундовано Педагогічний коледж при Київському університеті імені Тараса Шевченка. Тоді ж Київському міжрегіональному інституту удосконалення вчителів присвоєно ім’я Б. Д. Грінченка. 1994 р. на базі третього Київського педагогічного училища утворено Київський міський педагогічний коледж.
Паралельно на базі Київського міжрегіонального інституту удосконалення вчителів на початку 1990-х років зріла ідея відбрунькування кафедри психології (рисунок і живопис), надалі – образотворчого мистецтва, яка врешті 1995 р. по вул. П. Тичини, 17 була утворена зусиллями чотирьох людей (вечірня зміна існувала до першої половини 2007 р.): художника-ініціатора Миколи Федоровича Солом’яного (1927, с. Бобрик Перший – 2012, м. Київ), професора, з 1 жовтня 1996 р. працював Геннадій Трохимович Задніпряний, Степан Денисович Брик прийшов десь у листопаді 1996 р. (нині покійний), перед тим був вільним художником, а з грудня 1996 р. працював Валерій Іванович Шпортько.
З 01.09.1999 кафедра набула назви естетичного виховання, тоді її очолила Елла Вікторівна Бєлкіна, котра згодом працювала проректором з наукової роботи та проректором з гуманітарних питань і виховної роботи. Початково вона знаходилася у приміщенні на П. Тичини, 17 потім її перевели у приміщення дитсадка поруч, а від 2007 р. вона набула самостійного вигляду у стінах приміщення на бул. О. Давидова (нині – бул. І. Шамо, 18/2). У цей час мистецько-педагогічне спрямування установи було зорієнтоване на дошкільну освіту.
Від 2002 року Київського міжрегіонального інституту удосконалення вчителів у Київський міський педагогічний університет імені Бориса Грінченка. 03.03.2003 р. кафедра була перейменована на кафедру образотворчого мистецтва. З 2007 по 2011 рр. кафедру образотворчого мистецтва очолювала кандидат педагогічних наук, доцент Елла Вікторівна Бєлкіна. 02.01.2008 р. кафедру реорганізовано у кафедру образотворчого мистецтва та дизайну. До 2009-го тривала докорінна реорганізація закладу. 05.02.2010 р. заклад було переіменовано на Київський університет імені Бориса Грінченка.
У цей час відбулася переорієнтація мистецької освіти закладу на середні навчальні заклади та заклади вищої освіти з кваліфікацією «художник-викладач». У першому складі кафедри працювали Наталія Анатоліївна Прохорова (прийшла разом з Еллою Вікторівною Бєлкіною з 1 вересня 2000 р.), Марія Олександрівна Скочок, Інна Олександрівна Мовчан, Володимир Іванович Кальненко (останніх двох вже нема з нами), Людмила Миколаївна Волкова. У другому – мистецтвознавець, кандидат мистецтвознавства Ольга Володимирівна Коновалова, кандидат мистецтвознавства, доцент Вероніка Іванівна Зайцева, заслужений художник України Ганна Олексіївна Крюкова, кандидат філологічних наук Іван Вікторович Братусь, кандидат культурології, доцент Віктор Вадимович Михалевич.
У третьому працюють кандидат мистецтвознавства, доцент Володимир Вікторович Хижинський Олександр Олексійович Крюк, Оксана Миколаївна Попінова. У 1923–1924 рр. до колективу приєднувалися художники і дизайнери Євгенія Юрііївна Липовецька, Яна Валеріївна Погребнюк. З 2023 р. працюють декан Факультету образотворчого мистецтва і дизайну, заслужений діяч мистецтв України, кандидат мистецтвознавства, доцент Остап Вікторович Ковальчук, доктор філософії з мистецтвознавства, заслужений діяч мистецтв України Ірина Володимирівна Ситник, художники Діана Юріївна Качуровська.
З 2024–2025 р. працюють заслужена артистка України Наталія Вікторівна Полтавець, відомі художники і дизайнери Олена Іванівна Принцевська, Леонід Анатолійович Бернат, Петро Олексійович Малинка, а також кандидат мистецтвознавства, доцент Наталія Віталіївна Дмитренко, кандидат мистецтвознавства, доцент Дар’я Андріївна Чембержі, кандидат мистецтвознавства, доцент Наталія Миколаївна Сапфірова.
З 2010 р. у структурі закладу виокремилося 6 факультетів, де мистецька освіта спочатку була частиною Інституту психології та соціальної педагогіки. Тогоріч заклад набув ІV рівень акредитації. Протягом 2013 було створено Інститут мистецтв, який очолив кандидат історичних наук Костянтин Юрійович Бацак. 01.03.2014 р. кафедру образотворчого мистецтва та дизайну Інституту мистецтв перейменовано у кафедру образотворчого мистецтва. 2014 р. було відкрито навчально-виробничі творчі майстерні ювелірного мистецтва і кераміки при кафедрі образотворчого мистецтва і дизайну Інституту мистецтв.
До кафедри образотворчого мистецтва прийшли працювати упродовж 2010-х рр. визначний художник-монументаліст та емальєр, заслужений художник України Олександр Андрійович Бородай, заслужена художниця України (від 2016 р. – народна) Алла Борисівна Буйгашева, доктор філософських наук – Юрій Львович Афанасьєв (зав. кафедри ОМ упродовж 2012–2014 рр., зав. кафедри дизайну від 2014 до 2017 рр.). 2015 р. завідувачем кафедри ОМ була доктор мистецтвознавства Тетяна Федорівна Кротова, працювала кандидат мистецтвознавства (нині доктор мистецтвознавства) Анастасія Віталіївна Варивончик. Надалі завідувачем кафедри ОМ 2 роки була доктор мистецтвознавства Юлія Вікторівна Романенкова.
Упродовж 2013 р. кафедру було розділено на дві частини й утворено кафедру дизайну (спеціалізація від середини – кінця 2010-х рр. – графічний дизайн на бакалаврському і магістерському рівнях, від 2024 р. також на магістратурі – територіальна айдентика). 2016 р. в Інституті мистецтв відкрито аспірантуру за напрямком 023 – Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво, реставрація. З 1 листопада 2017 кафедру ОМ очолила доктор мистецтвознавства, професор (з 2019 р.) Ольга Володимирівна Школьна, з цього часу почала формуватися на Факультеті велика наукова школа.
Упродовж 2020–2022 рр. Інститут мистецтв очолювала кандидат мистецтвознавства Тетяна Анатоліївна Медвідь.
2023 р. від кафедри образотворчого мистецтва, яку знов розділили навпіл, виокремлено кафедру декоративного мистецтва і реставрації (з ОНП бакалаврату «Етноцифрове мистецтво»).
2023 року рішенням Київської міської ради офіційну назву змінено на «Київський столичний університет імені Бориса Грінченка», що від 1 січня 2024 р. було відображено у назві і статуті установи.
Отже, основою Факультету образотворчого мистецтва і дизайну Київського столичного університету стала кафедра образотворчого мистецтва та дизайну, створена 1995 року початково під назвою кафедри психології (рисунку і живопису). За 30 років діяльності Факультет став одним з провідних центрів художньо-мистецької освіти Києва в галузі мистецтва і дизайну, де академічна художня освіта поєднується з сучасними креативними практиками і проєктуванням. Головами ДЕК в різні роки на кафедрі образотворчого мистецтва (образотворчого мистецтва і дизайну) були академік Академії мистецтв України з 1996 р. Андрій Володимирович Чебикін, видатний художник-реставратор Микола Федорович Титов (1947 – 2025), професор НАОМА Віктор Петрович Бистряков, доктор мистецтвознавства, професор, член-кореспондент НАМ України, заслужений діяч мистецтв України Олексій Олексійович Роготченко, доктор мистецтвознавства, професор Тетяна Федорівна Кротова, на кафедрі дизайну – доктор мистецтвознавства, професор Михайло Романович Селівачов, доктор мистецтвознавства, професор Андрій Андрійович Пучков.
Література
- Архів кафедри образотворчого мистецтва Київського столичного університету імені Бориса Грінченка.
- Архів О. Школьної.
- Літопис Університету. URL: kubg.edu.ua/prouniversitet (дата звернення: 25.05.2026).