З 23 серпня 2023 р. упродовж місяця в Національному музею у Львові імені Андрея Шептицького буде представлена виставка, присвячена доробку відомого українського художника-літератора, живописця, графіка, фахівця в галузі образотворчого мистецтва епохи модерну і ар деко, беззаперечного знавця кераміки, організатора більшості артистичних проєктів Чернігова, Львова, Києва й Одеси першої половини ХХ століття Михайла Івановича Жука (1883–1964 рр.).
Доробку митця відведено п’ять зал Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького. З них у чотирьох будуть експонуватися живопис, графіка, книги, рукописи, взірці шрифтів, у тому числі для абетки, документи, світлини. Четверта зала присвячена кераміці, ескізам до неї, реплікам-реконструкціям за авторськими ескізами М. Жука у виконанні непересічної одеської художниці Олени Жернової.
Низку експлікацій до виставки творів образотворчого і декоративно-прикладного спадку Михайла Жука написала доктор мистецтвознавства, професор Київського університету імені Бориса Грінченка Ольга Школьна, кандидатська дисертація якої була присвячена творчості означеного непересічного художника. Репліки-реконструкції за його ескізами кераміки першої половини ХХ століття будуть експонуватися поруч із його портретною галерею 1920-х рр. плеяди друзів і відомих діячів покоління «Розстріляного
Задля увиразнення цієї спадщини були залучені твори зі збірок Музею сучасного мистецтва Одеси, Національного художнього музею України (м. Київ), родини Маркових (м. Київ), І. Козирода (м. Одеса), В. Лісничого (Одеса), приватної зб. (м. Львів), ЧЛММЗК (м. Чернігів), НХМУ (м. Київ), Одеського літературного музею, Галереї НЮ АРТ (м. Київ), Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького, Херсонського художнього музею. Проєкт реалізований за підтримки Українського культурного фонду.
Здобутки М. Жука в мистецтві художньої кераміки становлять великий інтерес у контексті переосмислення надбання першої половини ХХ-го століття. Розуміння внеску Михайла Жука у скарбницю української культури незаперечно й беззастережно уможливить й усвідомлення його самобутньої неповторності не лише на тлі мистецтва українського, а й загалом європейського.
Сучасні інтерпретації Олени Жернової ідей розпису взірців для масового виробництва фарфору, розроблених майже 100 років тому Михайлом Жуком, являють собою переосмислення мотивів українського народного орнаменту, адаптованих до вимог класичного європейського мистецтва доби початку модернізму – періоду модерну і ар деко.
Особлива естетська художня мова Михайла Жука, сформована в колі європейських шкіл епохи модерну й ар деко, не завжди зрозуміла сучасникам, завдяки чому він вижив, сьогодні, у століття після Міленіуму, сприймається як увиразнення українського генного коду, збагаченого мотивами народного мистецтва і високої європейської класики. На виставці можна переконатися, що кожна квітка, ромбик або хвиляста лінія в ескізах для кераміки Михайла Жука – це завжди поєднання смаку, знання першооснов світового мистецтва, стилізаційних прийомів і розуміння культури матеріалу.
Ольга Школьна,
доктор мистецтвознавства,
професор Київського університету імені Бориса Грінченка